«Ми почали подавати заявки на проєкт на початку минулого року. З різних причин ми почали подавати заявки на ОВНС лише цього року приблизно під час Весняного фестивалю. Наразі проєкт застряг на ОВНС, і початок будівництва певною мірою постраждав. Це тому, що наш проєкт з вторинного алюмінію класифікується як два високоякісні». Галузевий інсайдер, який займається виробництвом переробленого алюмінію, повідомив виданню «21st Century Business Herald», що його підприємство з переробленого алюмінію застрягло в процесі оцінки впливу на навколишнє середовище та не розпочало будівництво через півтора року після успішного запуску проєкту.
Ситуація в цій компанії не є поодинокою. «14-й п’ятирічний план розвитку циркулярної економіки», опублікований Національною комісією з розвитку та реформ на початку липня, встановив річну цільову ціль виробництва в 11,50 мільйона тонн для вторинної алюмінієвої промисловості до 2025 року. Загалом «План» пропонує покращити рівень переробки та використання відновлюваних ресурсів, сприяти масштабному, стандартизованому та чистому використанню відновлюваних ресурсів, а також сприяти агломерації та розвитку галузей відновлюваних ресурсів. Виробництво перероблених кольорових металів досягне 20 мільйонів тонн до 2025 року, з яких виробництво переробленої міді та переробленого свинцю також досягне 4 мільйонів тонн та 2,9 мільйона тонн відповідно. Для промисловості перероблених кольорових металів це, безсумнівно, гарна новина для підвищення морального духу.
Але насправді практики стикаються не лише з позитивним ставленням до розробки на вищому рівні, а й з деякими ключовими моментами в усьому ланцюжку політики, які потребують якомога швидше уточнення.
Циркулярна економіка чи «два максимуми»?
Протягом тривалого часу промисловість кольорових металів у моїй країні спиралася на експлуатацію природних ресурсів. Однак, оскільки мінеральні ресурси є невідновлюваними природними ресурсами, після багатьох років видобутку корисних копалин ефективний період видобутку багатьох елементів закінчився. Переробка кольорових металів зробила величезний внесок в економічний та соціальний розвиток нашої країни, головним чином тому, що вона значно зменшує попит на видобуток невідновлюваних ресурсів шляхом видобутку корисних копалин.
За словами Лі Сіньчуана, секретаря партійного комітету та головного інженера Інституту планування та досліджень металургійної промисловості, порівняно з традиційним виробництвом кольорових металів, перероблені кольорові метали мають дуже помітні переваги з точки зору екологічних переваг. Традиційний процес виробництва та плавки кольорових металів вимагає викидів великої кількості твердих частинок, діоксиду сірки та інших забруднювачів відхідних газів, а також стічних вод та залишків плавки, а його виробництво супроводжується розвитком шахт кольорових металів, що завдає серйозної шкоди природному екологічному середовищу.
Лі Сіньчуан вважає, що як спосіб переробки твердих відходів, переробка кольорових металів сама по собі є галуззю захисту навколишнього середовища. Наприклад, враховуючи тенденцію зростання попиту на акумуляторні накопичувачі енергії, належна утилізація відпрацьованих акумуляторів тісно пов'язана з цим. А в контексті мети «подвійного вуглецю» розвиток промисловості перероблених кольорових металів також має позитивне значення для сприяння досягненню нею піку розвитку та сприяння покращенню структури промисловості перероблених кольорових металів.
Керівник підприємства, яке багато років займається промисловістю з переробки кольорових металів, розповів виданню «21st Century Business Herald», що, беручи лише за приклад перероблений алюміній, споживання енергії в процесі плавки переробленого алюмінію становить лише від 4% до 5% від електролітичного плавлення алюмінію. А за умови дотримання національного стандарту сировини для лиття алюмінієвих сплавів, викиди під час процесу вторинної плавки алюмінію в основному складають невелику кількість оксидів азоту. «Тож фактично проекти з переробки кольорових металів повинні належати до галузі циркулярної економіки».
Але насправді це не так. Окрім вищезгаданих галузевих інсайдерів, які зіткнулися з труднощами у зв'язку з ОВНС, відповідальна особа вищезгаданої компанії також заявила, що компанія зіткнулася з більшою чи меншою кількістю проблем із доступом до своїх проектів з переробки кольорових металів у багатьох частинах країни. «Під час розробки проекту необхідно завжди пояснювати місцевій владі, що наш проект відрізняється від загального виплавлення кольорових металів. Він має низьке енергоспоживання та низький рівень викидів. У деяких місцях, де проект займає лише півроку, нам потрібен один рік. У минулому потрібен був лише один. Для нас оцінка впливу на навколишнє середовище займає щонайменше три місяці, а іноді навіть півроку».
Труднощі з доступом, спричинені класифікацією як «два піки», значно подовжили весь процес проекту від початку до будівництва. Через затримку з початком робіт компанії, які не можуть отримати дозвіл на роботу, зазнають великого тиску на ланцюг капіталу. Водночас це також призвело до втрати терпіння деяких інвестиційних та фінансових організацій у галузі переробки металу.
Чому промисловість переробленого металу, яка чітко зазначена як важлива галузь у плані циркулярної економіки, класифікується як «два піки» у конкретних практичних процедурах? Керівник вищезгаданого підприємства заявив, що це тому, що виплавка вторинного алюмінію та вторинної міді була безпосередньо класифікована як «виплавка алюмінію» та «виплавка міді» у «Національній класифікації економічних галузей», опублікованій у 2017 році.
«Комплексний перелік охорони навколишнього середовища», оновлений Міністерством екології та навколишнього середовища у 2020 році, вже виключив перероблену мідь та перероблений алюміній. Тому два вищезгадані фахівці також висловили своє розуміння місцевого поділу галузі на «два піки»: «Для місцевих департаментів охорони навколишнього середовища розбіжності між політиками не є безпосередньою компетенцією для прийняття рішень. Відповідні місцеві департаменти також сподіваються, що цю проблему можна буде вирішити швидше».
Наразі багато компаній повідомили про проблеми, з якими вони зіткнулися, до галузевих асоціацій. Хе Чжицян, технічний директор відділення переробки металу Асоціації промисловості кольорових металів Китаю, розповів виданню «21st Century Business Herald», що вони повідомили про ці проблеми до відповідних департаментів та активно спілкувалися.
Багато слабких ланок потрібно швидко заповнити
Структурна реформа пропозиції в галузі кольорової металургії постійно просувається в останні роки. Концентрація та масштаби галузі неухильно зростають, а вартість продукції неодноразово досягає історичних максимумів. Наразі за кількісним показником виробництво десяти видів кольорової металу в моїй країні посідає перше місце у світі.
Але водночас Хе Чжицян також наголосив на важливому показнику: частці ринку. Що стосується частки ринку, то промисловість перероблених кольорових металів моєї країни все ще відносно відстала. У 2020 році загальне споживання чотирьох основних металів – алюмінію, міді, цинку та свинцю – у моїй країні становило близько 77,6 мільйона тонн, з яких 21,5 мільйона тонн – перероблені метали, що становить 27,8% споживання, що на 35,3% менше за середній світовий показник, що на 7,5 процентних пунктів менше, ніж у розвинених країнах. Середній показник по країні в 45% ще більший.
Хе Чжицян розповів виданню «21st Century Business Herald», що це головним чином пов’язано з великою виробничою базою первинних металів та низькою обізнаністю щодо переробки ресурсів у всьому суспільстві. «Зокрема, деякі вважають, що використання відходів кольорових металів є проявом «відсталості та бідності». Тепер, коли наша країна має гроші, ми повинні використовувати найкращі та найдорожчі мінеральні матеріали. Деякі люди помилково вважають, що використання відходів кольорових металів – це галузь з високим рівнем забруднення та високим споживанням енергії. Вони ототожнюють брухт кольорових металів з «іноземним сміттям» та відкидають відходи кольорових металів, що сприяє трансформації економічної структури. «Ці явища не сприяють розвитку китайської промисловості перероблених кольорових металів. Швидкий та здоровий розвиток ускладнює ефективне використання можливостей, отриманих у процесі міжнародної конкуренції».
Водночас Лі Сіньчуан також наголосив на нинішній низькій концентрації промисловості переробленого металу в моїй країні. Підприємства з переробки – це переважно малі та середні підприємства, більшість з яких перебувають у стані «розпорошеності, хаотичності та малих розмірів». Зв'язки зі збору та розподілу, переробки та розподілу слабкі, а рівень класифікації та попередньої обробки очищеної сировини низький.
На технічному рівні також існує певний розрив між моєю країною та розвиненими країнами. Технологію переробки кольорових металів можна розділити на три технології відповідно до технологічного процесу. Одна – це технологія збору та попередньої обробки матеріалів; інша – технологія видобутку матеріалів шляхом плавлення; і третя – технологія обробки побічних продуктів та залишків. На думку Хе Чжицяна, проблеми моєї країни в основному зосереджені на технології попередньої обробки на початку процесу та технології обробки шлаку на кінці процесу.
Зокрема, велика кількість робіт з демонтажу та переробки в промисловості вторинної міді моєї країни досі виконується вручну, з інтенсивним сортуванням, серйозними викидами забруднюючих речовин та відсутністю вдосконаленої технології сортування. У вторинній алюмінієвій промисловості досі існує метод виробництва «малої майстерні», а технологія класифікації та сортування алюмінієвого матеріалу є відсталою. Лі Сіньчжуан зазначив, що значна кількість підприємств має відстале плавильне обладнання та великі втрати алюмінію під час спалювання; продукція має високий вміст домішок та нестабільну якість. Хоча окремі заводи вторинного алюмінію впровадили передові у світі комплекти виробничого обладнання та технологій, вони не відіграють належної ролі через джерело алюмінієвого брухту та високі виробничі витрати.
Хе Чжицян взяв алюміній як приклад, щоб навести набір більш інтуїтивних цифр: завдяки технології зворотної попередньої обробки коефіцієнт відновлення плавлення банок становить менше 78%. Якщо використовувати передові технології, коефіцієнт відновлення можна збільшити до понад 85%; завдяки відновленню шлаку технологія є відсталою. Тільки у 2019 році втрати металу, спричинені плавленням в алюмінієвій промисловості, досягли 1,27 мільйона тонн. Якщо впровадити передові технології, ці втрати можна зменшити більш ніж на 70%, зменшивши втрати алюмінію від спалювання на 1 мільйон тонн та скоротивши викиди вуглецю на 14,4 мільйона тонн; заощаджуючи електроенергію на 15 мільярдів градусів, що еквівалентно річному виробленню електроенергії Gezhouba.
Хе Чжицян вважає, що необхідно розробити комплексний план просування на національному рівні, в якому детально будуть визначені спільні обов'язки всіх зацікавлених сторін. Наприклад: відповідальність переробника, відповідальність утилізатора, відповідальність виробника, роль громадськості, роль уряду, «всі пов'язані види діяльності визначаються законами та нормативними актами, лише механізм, сформований таким чином, є ефективним».
Кольорова промисловість також є однією з восьми ключових галузей на національному вуглецевому ринку в майбутньому та отримає більше можливостей для низьковуглецевого розвитку після включення до національного вуглецевого ринку. Лі Сіньчжуан повідомив, що поточний стан викидів вуглецю в кольоровій промисловості та розрахунок внеску у скорочення викидів вуглецю спочатку завершено, а також спочатку сформульовано стандарти обліку викидів вуглецю в кольоровій промисловості.
Керівник Асоціації кольорової металургії Китаю також нещодавно чітко заявив, що відповідні відомства вивчили та сформулювали «План реалізації вуглецевого піку в кольоровій металургії» та запропонували прагнути першими досягти вуглецевого піку у 2025 році. Цей план кращий за національний вуглецевий пік. Час для досягнення пікової цілі щонайменше на 5 років випереджає запланований графік. На думку Лі Сіньчжуана, темпи зростання попиту в галузі відновлюваної кольорової металургії продовжуватимуть прискорюватися протягом останніх двох років, відіграватимуть більшу роль у захисті ресурсів, а також виконають історичну місію скорочення викидів вуглецю.
(Автор: Wang Chen Редактор: Zhou Shangqi)
Час публікації: 19 серпня 2021 р.